Ностальгія розвитку не завада
До 1928 року провідна рівненська футбольна команда під назвою «Сокіл» мала змогу приймати участь лише у чемпіонатах Люблінського воєводства, де поряд з нею виступали колективи «пілкажів» Любліна, Хелма, Бреста, Луцька та інших міст. Тільки коли було засновано Волинський Окружний Союз Футболу, місцеві колективи отримали змогу визначати кращих з поміж себе.
Суперництво з Луцьком та Ковелем
ВОСФ проіснував десять років − до приходу радянської влади у 1939 році, і протягом усього цього часу першості краю користувалися неабиякою популярністю в місцевих мешканців. Команди з Рівненщини зазвичай змагалися за чемпіонство із луцькими і ковельськими клубами, проте були випадки, коли володар золотих нагород визначався у безкомпромісних дербі. Титул найсильнішої команди Волині завойовували рівненські «Сокіл», ВКС, «Гасмонея», «Стрілець» з Янової Долини. Конкурентоздатні команди також були у Здолбунові, Дубно, Острозі і Костополі.
Гегемонія залізничників
Зі зміною політичного устрою всі попередні футбольні команди та спортивні товариства були розформовані. У 1939 році було утворено нову адміністративно-територіальну одиницю − Рівненську область, що увійшла до складу УРСР. Першими переможцями футбольних змагань краю у 1940 році стали гравці рівненського «Спартака» − футболісти, що під час польського періоду були лідерами найсильніших колективів регіону. Після Другої світової війни за першість у краї боролися рівненські «Локомотив», «Динамо», «Спартак» та «Більшовик» зі Здолбунова. Однак наприкінці 40-х − на початку 50-х успіх незмінно святкували залізничники з обласного центру.
«Колос» та його повпреди
У 1954 році гегемонія «Локомотиву» була перервана динамівцями, а через декілька років у лідери вийшли представники ФСТ «Колос» − команди «Урожай» та «Колгоспник». Після того, як рівненський «Колгоспник» було включено до Класу Б чемпіонату СРСР серед команд майстрів, на перші ролі в обласному футболі поступово почали виходити футбольні дружини різних районних центрів Рівненщини. Відтак в 60-х рр. «Колгоспник» (Гоща), «Спартак» (Дубно), «Більшовик/Локомотив» (Здолбунів), «Горинь» (Дубровиця) не лише на рівних боролись з провідними командами обласного центру, а й ставали переможцями чемпіонату і кубку області, вигравали першості фізкультурно-спортивних товариств.
Успіх «Случа»
У 70-ті роки мав місце черговий сплеск у розвитку місцевого футболу. У чемпіонатах області приймало участь близько двох десятків колективів, і географія переможців регіональних змагань почала розширятися за рахунок Сарн, Костополя, Дубно, Березного, Радивилова, Млинова... Доволі міцним у порівнянні з обласною першістю були і змагання обласного ФСТ «Колос», де брали участь сільські колективи. У 80-х на перші позиції у обласному футболі вийшли команди «Случ» (Березне), «Будівельник» (Кузнецовськ), «Хімік» (Рівне), «Торпедо» (Рівне), «Іква» (Млинів), «Горизонт» (Костопіль), «Спартак» (Дубно), «Маяк» (Сарни). Деякі з названих команд голосно заявили про себе і на всеукраїнській арені. Приміром, у 1981 році березнівський «Случ» став переможцем Кубку України на призи газети «Радянська Україна».
Непрості 1990-і
На початку 90-х, коли Україна вже здобула незалежність, першість області хоча й проводилася, проте рівень її організації був, м’яко кажучи, не надто високим. У цьому сенсі справи пішли ліпше починаючи з 1997 року, коли було засновано Рівненську обласну федерацію футболу. З того часу першість краю проводиться одразу у двох лігах. Першим чемпіоном під егідою РОФФ став «Случ» з Березного, який святкував перемогу у 1998 році.
Ера «ОДЕКа»
Починаючи з 2002 року в обласному футболі розпочалася ера оржівського «ОДЕКа»: цей колектив за останні десять років сім разів вигравав чемпіонати Рівненщини, додавши до цього послужного списку п’ять перемог у розіграші Кубку області. Лише сарненському «Маяку» і двом рівненських клубам − «Славії» (2009) і «Хіміку» (2010) вдавалося за цей відрізок часу переривати гегемонію оржівської команди. До речі, «ОДЕК» досить вдало представляє Рівненщину у всеукраїнських аматорських змаганнях, двічі ставши бронзовим призером чемпіонату та фіналістом Кубку України.
Ліга чемпіонів по-рівненськи
Із 2009 року на Рівненщині проводиться не менш цікавий, аніж чемпіонат та кубок, турнір «Ліга чемпіонів районів Рівненської області». Дані змагання за коротку історію розіграшу вже здобули своїх прихильників серед місцевих любителів футболу. В 2009 році перемогу в обласній «Лізі чемпіонів» здобули футболісти «Фортуни» (с. Велика Омеляна Рівненського району), в 2010 році трофеєм заволодів МФК «Володимирець» (Володимирецький район) і в 2011-му − «Факел» (смт Оржів Рівненського району).
Ностальгія за професійним футболом
Маючи непогані футбольні традиції, Рівненщина продовжує виховувати нові таланти. На жаль, на даний момент в області немає професійного футбольного клубу. Тому вихованцям місцевих команд доводиться демонструвати свою майстерність в багатьох інших професійних колективах нашої держави. Відтак, у 2011 році Олег Шандрук зі Смиги грав у ПФК «Севастополь», Володимир Гоменюк з Млинова − у київському «Арсеналі», Павло Чорномаз з Дубно − у кіровоградській «Зірці», Володимир Симончук − у «Кримтеплиці», Сергій Вокальчук − у охтирському «Нафтовику», Юрій Скороход − у ФК «Полтаві», Олег Кошка − у донецькому «Олімпіку», Олександр Гергелюк і Олександр Николайчук − у вінницькій «Ниві», Дмитро Проневич − у білоцерківському «Арсеналі», Михайло Сергійчук − у черкаському «Славутичі». На підході − нова талановита молодь з команд учасниць обласного чемпіонату та дитячо-юнацької ліги області.
Усі чемпіони Рівненщини (1991 − 2011):
7 разів
ОДЕК Оржів: 2002, 2003, 2004, 2006, 2007, 2008, 2011
4 рази
«Сокіл» Радивилів: 1996, 1997, 1999, 2001
2 рази
«Ізотоп» Кузнецовськ»: 1993, 1994
«Случ» Березне: 1995, 1998
1 раз
«Будівельник» Рівне: 1991
«Екосервіс» Рівне: 1992
«Локомотив» Здолбунів: 2000
«Маяк» Сарни: 2005
«Славія» Рівне: 2009
«Хімік» Рівне: 2010