Резонанс
ФУТБОЛЬНИЙ ОПТИМІЗМ
Дмитро Губенко
Український тиждень
28.10 − 03.11.11
Операційний директор УЄФА Мартін Каллен задоволений підготовкою до турніру в Україні
Головну особу, відповідальну за проведення Чемпіонату Європи з футболу, зараз важко застати на місці. Мартін Каллен постійно курсує між Швейцарією, Польщею та Україною, однак Тижневі під час одного з його інспекційних турів пощастило взяти в нього інтерв'ю в Києві.
У. Т.: Наше видання свого часу звернуло увагу на законопроект, який регламентував особливий порядок ввезення та вивезення товарів у зв'язку з проведенням в Україні фінальної частини Євро-2012. У ньому було помічено чимало товарних позицій, які не мають прямого стосунку до футболу (див. Тиждень, №28/2011). Чи може УЄФА гарантувати, що такого закону не використає хтось для реалізації контрабандних схем?
− Український уряд гарантує нам полегшення імпортно-експортних процедур для телерадіомовних компаній та постачальників обладнання й товарів. Воно необхідне для проведення турніру. До вашої країни важко завезти якісь товари а потім реекспортувати їх. Наприклад, якщо телекомпанія завозить камери, то їх треба буде потім вивезти. Ми просто хочемо полегшити цей процес на період від квітня до липня 2012 року. Це нормальна, стандартна в ЄС процедура, і ми чекаємо на її адміністративне спрощення.
У. Т.: Деякі учасники квиткової лотереї так і не змогли отримати виграних перепусток на матчі Євро-2012. Наприклад, нашому колезі надійшло повідомлення про виграш у лотереї після того, як уже минув крайній термін оплати. Чи не потраплять його квитки на «чорний» ринок?
− Не хвилюйтеся! Це була прикра помилка. Ми маємо дуже прозору, високоякісну квиткову систему. Над нею працює багато людей. Звісно, виникають певні проблеми, коли маєш справу з 1 млн 200 тис. квитків. Ми не можемо на 100% уникнути появи їхнього чорного ринку, але вдосконалюємо свою систему. Наступного року навесні квитки будуть надруковані, а у квітні-травні відправлені власникам.
У. Т.: У деяких українських містах замало готелів, щоб розмістити всіх гостей чемпіонату. У Донецьку, наприклад, їх планують поселити в гуртожитках, санаторіях і навіть наметах...
− Так, особливо бракує житла в Донецьку, і це було відомо від початку. Тож це місто працює над підготовкою гуртожитків, кемпінгів тощо. Найважливіше, аби до цих пунктів зручно було дістатися громадським транспортом. Якщо фанати мають чисте й комфортне місце проживання за невеликі гроші, вони більш ніж щасливі.
У. Т.: В Україні с лише чотири-п'ять футбольних баз справді світового рівня. Де ж розташується решта національних команд?
− В українському каталозі є 17 тренувальних баз, і деякі національні збірні вже понад рік визначаються з місцем для про живання під час Євро-2012. Вони мають добрий вибір як в Україні, так і в Польщі. Тренувальні бази в Києві, Донецьку, Харкові − серед найкращих у Європі. До середини грудня команди приймуть рішення.
У. Т.: Вартість реконструкції «Олімпійського» в Києві, врешті, сягнула 4,6 млрд грн. Чи нормально це для Європи, що стадіон аж так улетів у копієчку?
− Це складне питання. У Західній Європі вони бувають іще дорожчими. «Олімпійський» − чудовий стадіон, і ми ним задоволені.
У. Т.: Стало відомо, що новий термінал D аеропорту «Бориспіль» по завершенні чемпіонату закриють на реконструкцію, бо його початковий план містив деякі вади. Чи контролює УЄФА інфраструктурні проекти в Україні?
− Будівництво аеропортів чи стадіонів − не в нашій компетенції. У нас є певні вимоги до осіб, які цим відають; отримавши запит, ми даємо поради. Аеропорти не є чимось, у чому ми спеціалісти. Але розглядаємо, чи відповідають вони потребам проведення великих спортивних подій.
У. Т.: УЄФА контролює підготовку волонтерів? За вашими спостереженнями, чи будуть вони та інші працівники, задіяні на першості, готові допомогти іноземним фанатам?
− Тут є три різновиди персоналу. По-перше, це волонтери УЄФА, яких набирає місцевий організаційний комітет. За це відповідальний пан Банцер. І він робить чудову роботу в співпраці з нами та польською стороною. Я гарантую, що підготовку буде проведено на дуже високому рівні, й волонтери отримають чудовий досвід на Євро-2012. По-друге, якщо говорити про добровольців у містах, які прийматимуть першість, то відповідальність за них несуть самі міста. Вони, передусім, зацікавлені у студентах, які знають іноземні мови й зуміють допомогти гостям, котрі не спілкуються українською. По-третє, це стюарди. Ми разом із місцевими організаційними комітетами тісно взаємодіємо з футбольними федераціями, відповідальними за безпеку в офіційних місцях проведення турніру. А поза їх межами за безпеку відповідають уряд та міська влада. Щодо стюардів, то в наступні чотири-п'ять місяців вони мають пройти курс навчання в межах міжнародної програми, організованої УЄФА. У нас уже є два стадіони, які повноцінно функціонують, − у Донецьку та Харкові. «Донбас Арену» експлуатовано за найвищими європейськими стандартами, харківський стадіон теж на доброму рівні, який весь час поліпшується.
У. Т.: Коли Україна виграла право проведення Євро-2012, багато хто очікував, що приватні інвестори візьмуть на себе основний вантаж підготовки країни до чемпіонату. Та, зрештою, виявилося, що до 90% тягаря припало на державу. Чому, на вашу думку, приватники не зацікавилися інфраструктурними проектами до Євро-2012?
− Гадаю, приватні інвестори все-таки є. Наприклад, пан Ахметов на 100% профінансував будівництво стадіону в Донецьку. У Харкові пан Ярославський інвестував $300 млн у стадіон, готелі, аеропорт. Приватники (зокрема й іноземні) вклали гроші в готелі. Знайти за кордоном інвестора для спортивних об'єктів важко, якщо з ними не пов'язані інші, скажімо, торговельні центри. Наприклад, у Швейцарії такі центри, офіси тощо є частинами стадіону, й це гарантує прибуток на інвестований капітал. Стадіонові без комерційної інфраструктури важко повернути кошти, бо матчі та інші події відбуваються не щодня. Спочатку у Львові були приватні інвестори, які хотіли вкласти гроші в арену, але угоди з ними не досягли. Те саме трапилось і з місцевим аеропортом, тож суми довелося виділяти з держбюджету. Урядові інвестиції пішли переважно на аеропорти, дороги, а також стадіони в Києві та Львові.
У. Т.: Які основні проблеми зараз мають українські міста, що прийматимуть матчі першості?
− Кажучи про міста загалом, я дуже задоволений підготовкою. Але багато праці ще попереду. У Донецьку йдеться передусім про аеропорт, особливо про завершення будівництва терміналу. В « Харкові, він більш-менш готовий, треба закінчити роботи над злітно-посадковою смугою. Сподіваюся, це буде виконано до кінця нинішнього року, а наступного треба буде зайнятися вежею. В усіх аеропортах слід звернути увагу на покращення експлуатації. У Києві дуже важливий для іміджу країни термінал D. Але значно покращився після реконструкції і термінал В − як зовні, так і всередині. У Львові теж багато роботи й зі смугою, і з приміщенням аеропорту, але й там, думаю, в березні-квітні все буде закінчено. Головною проблемою міста є транспортна. У них добрий план, але його потрібно реалізувати. Цей процес потрібно прискорити, бо у Львові стадіон розташовано за 10 км від центру міста і громадський транспорт надзвичайно важливий.
У. Т.: Денис Олєйніков (власник компанії ProstoPrint змушений був виїхати з України, оскільки стверджує, що його переслідували за друк футболок із написами політичного характеру; водночас майки із символікою Євро-2012, котру, як стверджують у міліції, він не мав права використовувати, йому замовили самі правоохоронці − Ред.) повідомив, що відвідав штаб-квартиру УЄФА й передав радникові Мішеля Платіні лист зі своїм баченням подій, що призвели до знищення його компанії в Україні. Чи відома вам реакція керівника федерації?
− Ми надіслали Олєйнікову лист із проханням не зловживати брендом УЄФА, і після цього почалася вся ця історія. Це звична ситуація, ми щороку відправляємо 200-300 таких листів. І завжди стежимо за тим, щоб права наших партнерів, які заплатили гроші за використання бренду та лого, були захищені. Для нас ця справа вже закрита.
+++
Резонанс − Подготовка к Евро-2012 − Укр. тиждень-28.10.11 15-00
ПОКАЗУХА ПО-КИЇВСЬКИ
Олександр Зворський
Український тиждень
28.10-03.11.11
У межах підготовки до європейської першості з футболу влада будує «потьомкінські села», пускаючи на вітер мільярди гривень
Для чого Євро?
Фінальна частина чемпіонату Європи з футболу у 2012 році в Україні буде. Схоже на те, що всі необхідні об'єкти добудують вчасно, і футбольну першість у нас ніхто не відбере. Натомість за лаштунками підготовки до £вро-2012 явно проглядаються поспіхом зведені, а відтак із недоліками об'єкти, корупційні схеми і марнотратство. Попри те що наша держава асигнує на футбольний фест астрономічні суми, зовсім поруч із туристичними маршрутами залишаться розбиті неосвітлені дороги, гуртожитки замість готелів, туалети а-ля совок... Вочевидь, влада сподівається заховати все це за «потьомкінськіми селами», що нині активно будуються. Але достатньо почитати відгуки футбольних фанатів із Европи, які нещодавно побували в Україні, чи пам'ятку-попередження для вболівальника, який їде до України, аби підтримати свою команду (чого варта тільки інструкція фан-клубу англійського «Сток Сіті»), щоб зрозуміти: на жаль, цивілізаційного прориву після Євро-2012 не станеться. Схоже, тепер головне, аби європейці після відвідин улітку наступного року наших міст не зробили остаточного висновку: Україна − це щось ближче до Уралу.
Реконструкція «Олімпійського» стала показовим проектом для іміджу України», − заявив президент Віктор Янукович на церемонії відкриття відновленого стадіону. Слідом про успішну реалізацію інфраструктурних проектів рапортує і столична влада. Проте незалежні експерти зазначають: через корупційні схеми витрати на підготовку столиці до Євро-2012 постійно зростають, приватні інвестиції залучити не вдається, якість об'єктів інфраструктури внаслідок поспіху викликає сумніви.
ЗА БУДЬ-ЯКУ ЦІНУ
Реконструкція НСК «Олімпійський», розрахованого на 70 тис. вболівальників, тривала понад три роки. При цьому 65% робіт виконано в період із березня гою року. Щоб здати об'єкт вчасно, будівельникам довелося працювати у три зміни.
Остаточну вартість реконструкції стадіону, який прийме фінал європейської першості, Борис Колесніков, віце-прем'єр, міністр інфраструктури і фактично відповідальний за проведення Євро-2012 в Україні, оцінив у 4,5-4,6 млрд грн. $570-585 млн зіставні з витратами лондонського «Арсеналу», який побудував у 2006 році Emirates Stadium на 60 тис. місць за £390 млн (4,86 млрд грн). Але за ці гроші англійці не тільки звели стадіон, а й цілковито реконструювали прилеглі квартали. У 2005-му до чемпіонату світу з футболу мюнхенські клуби «Баварія» і «Мюнхен i860» спорудили розраховану на 70 тис. місць Allianz Arena за €340 млн (близько 3,74 млрд грн). Борис Колесніков неприховано нервує, коли роблять такі порівняння, утім, наводить аргумент на користь більшої вартості «Олімпійського» − згадані об'єкти були зведені до світової економічної кризи. Не зовсім переконливо, зважаючи, що криза спричинила падіння цін на будівельні матеріали і робочу силу.
В ім'я успішного завершення, як це називають чиновники, «показового проекту для іміджу Україні» влада готова заплющувати очі на численні порушення під час підготовки до Євро-2012. Так, депутат Київради Олександр Бригинець повідомив про руйнування під час будівельних робіт на НСК «Олімпійський» двох оборонних валів «Косого капоніра» − частини пам'ятки культури «Київська фортеця». А за даними представника Міжнародної організації праці в Україні Василя Костриці, численні підрядчики масово задіяли на реконструкції нелегально влаштованих заробітчан із західних областей, видаючи їм зарплату в конвертах.
СКЛАДНОСТІ ІНФРАСТРУКТУРИ
За словами начальника Головного управління КМДА з питань підготовки та проведення в Україні Євро-2012 Тетяни Слишик, цього року завершать підготовку більшості об'єктів міської інфраструктури, насамперед доріг. На сьогодні цілковито реконструйовані Московська площа і бульвар Лесі Українки, на якому організують паркінг автобусів делегацій УЄФА. Розпочато роботи на проспекті Бажана, яким гостей чемпіонату доправлятимуть у центр столиці з аеропорту «Бориспіль», і на вулиці Горького, де під час Євро-2012 припарковуватимуть автобуси з уболівальниками. У планах на 2012 рік − будівництво нової магістралі в аеропорт «Київ» (Жуляни). Його реконструкція завершена на 70%, тут уже звели будівлю нового термінала і готові почати оздоблювальні роботи. Здати аеропорт обіцяють у квітні 2012 року.
Масштабний ремонт столичних вулиць у Києві проводити не збираються − на це бракує бюджетних коштів. У мерії готові профінансувати реконструкцію лише 19 вулиць півторакілометрової зони навколо НСК «Олімпійський». Гроші на інші дорожні роботи надають держава і корпорація «Київавтодор». Цікаво, що в межах підготовки до Євро-2012 капітально відремонтували автошлях Київ − Вишгород − Десна, що веде до президентської резиденції в Межигір'ї. Чиновники переконують, що зробили це буцімто на вимогу УЄФА. Насправді ж жодних об'єктів у напрямку Межигір'я, які могли б використовуватися під час чемпіонату, немає...
За рахунок підготовки до Євро-2012 столична влада мала намір підвищити і рівень охорони здоров'я. Зокрема, був запланований ремонт приймальних відділень Олександрівської лікарні, міських лікарень № 12 та № 18, Київського міського центру крові. «Менше ніж за рік до початку чемпіонату гроші виділено, але тендери не завершено, кошториси подекуди завищено в рази, більшість запланованих робіт досі не розпочато», − поскаржився Тижню депутат Київради Олексій Давиденко. Водночас 5,5 млн грн виділено на закупівлю міського мобільного госпіталю, незважаючи на те що такі госпіталі вже є в міністерств оборони, охорони здоров'я та надзвичайних ситуацій. «Київ чогось вирішив закупити свій, при цьому сума чітко зафіксована, але немає ні кошторису, ні переліку ліків та обладнання, − розповів пан Давиденко. − Це означає, що «асортимент» об'єкта не відповідатиме потребам столиці, а підганятиметься під бюджет».
Як з'ясувалося, Київ наразі не готовий прийняти всіх потенційних охочих відвідати столицю під час Євро-2012 (за різними оцінками, таких буде щонайменше 200 тис). Якщо із завданням забезпечення близько 8 тис. місць у готелях 3-5* Для розселення цільових груп УЄФА місто впоралося, то для розміщення футбольних фанів місць, як і раніше, не вистачає. За даними керівника агентства з розміщення вболівальників Євро-2012 туристичної компанії TUI Андрія Ставенка, Київ відчуває брак понад 12 тис. місць, із них 5,3 тис. -економ-категорії. Щоб вирішити проблему розміщення, КМДА укладає договори з вишами на використання студентських гуртожитків − у них можна розмістити близько 60 тис. гостей чемпіонату за ціною €30-40 за місце. Однак заступник голови Держслужби туризму і курортів Дмитро Заруба зізнається, що персонал гуртожитків абсолютно не готовий забезпечувати готельний сервіс, наприклад, регулярну заміну білизни і туалетного приладдя.
Як альтернативу готелям футбольним фанатам також запропонують... наметові містечка під Києвом. Хоча при цьому самі чиновники мають сумніви щодо дієвості запасного плану. «Навіть найневибагливішим європейським туристам потрібен не просто майданчик у чистому полі, а повноцінна інфраструктура: водопостачання, каналізація, транспортне сполучення, магазини тощо. І дуже сумнівно, що всі імпровізовані містечка вдасться підігнати під ці стандарти», − зізнається Заруба.
«ПОТЬОМКІНСЬКІ СЕЛА»
«Усе, що в Україні побудували до Євро-2012, буде затребуване», − упевнений Борис Колесніков. Однак, на думку експертів, досягнення столиці в підготовці до чемпіонату дуже помірні. Так, у міській програмі капітального ремонту мереж вуличного освітлення значаться лише 606 житлових будинків. Загалом у Києві близько 10,5 тис. багатоквартирних будинків і понад 20 тис. приватних. Як і у випадку з дорожніми роботами (за даними директора «Інституту міста» Олександра Сергієнка, ремонту потребують близько 85% київських доріг), столична мерія обмежиться роботами в тих районах, у яких під час проведення Євро-2012 очікується скупчення зарубіжних гостей. «У результаті 98% киян так і ходитимуть напівтемними дворами. Замість системних дій із реконструкції комунального господарства влада займається відвертою совковою показухою», − зазначив Тижню пан Сергієнко.
У міськраді побоюються, що після чемпіонату держава припинить фінансувати ремонт столичних об'єктів інфраструктури, оскільки іміджева складова проекту вичерпається. «Так було 1980 року, коли на короткий час проведення Олімпіади в київських магазинах з'явилися дефіцитні продукти. За 30 років нічого принципово, не змінилося», − вважає Олександр Давиденко.
Не отримав Київ і суттєвих інвестицій в об'єкти Євро-2012. Спочатку планувалося, що інвестори значною мірою знімуть навантаження на державний і місцевий бюджети. Однак, як повідомив Тижню Олександр Голубченко, ці надії не справдилися. «Інвесторів зацікавило тільки готельне господарство, розповів він. − В інші галузі приватних надходжень немає». Аналітики пов'язують це з несприятливим інвестиційним кліматом у країні. «Корупція, хабарництво, слабкий захист прав інвестора, правила гри, що постійно змінюються, та інші «радощі» відлякують іноземців, які звикли до цивілізованих умов ведення бізнесу», − констатує старший аналітик компанії UFC Capital Володимир Оваденко. На думку експерта, корупційні витрати суттєво підвищили вартість робіт із підготовки до Євро-2012.
+++
ПОЖИРАЧІ МІЛЬЯРДІВ
Сергій Коробчук
Український тиждень
28.10-03.11.11
Футбол дав донецьким компаніям фантастичні можливості для «пиляння» держбюджету
Посадовців та бізнесменів, причетних до процесу освоєння коштів, які щедрою рукою виділяють «свої люди» в столиці, теж можна зрозуміти: процес черпання з бюджету так захоплює, що згодом забуваєш не те що про поточні реалії, а й про формальну кінцеву мету.
БЕЗ ДАХУ НАД ГОЛОВОЮ
Нагадати «донецьким» про об'єктивні недоліки у виконанні підготовчої програми Євро-2012 наважився директор турніру в Україні Маркіян Лубківський: «У Донецьку на сьогодні найбільша проблема з розміщенням цільових груп. Вимога УЄФА − понад 5,5 тис. готельних номерів, а поки що є приблизно 1,6 тис».
Офіційний туроператор УЄФА компанія ТUI Travel підтвердила побоювання київського функціонера, повідомивши, що навіть з урахуванням контрактів із готелями, що тільки-но будуються чи реконструюються, дефіцит по Донецьку становить 1584 умовних ліжко-місця.
У Донецьку щодо готелів до Євро-2012 справді чимале питання. Витікає воно, вочевидь, із того простого факту, що навіть за умови державної фінансової підтримки зводити такі об'єкти з розрахунком на уболівальників, що наїдуть до «шахтарської столиці» лише на кілька тижнів, занадто ризиковано. Приклад однієї з улюблених іграшок Ахметова, п'ятизіркового «Донбас Паласу», в якому рідко коли можна побачити освітлені вікна номерів (у 2009 році заповнюваність готелю була на рівні 23%), занадто переконливий.
Водночас, як повідомив начальник спеціалізованого управління Донецької міськради з підготовки до Євро-2012 Сергій Рєпін, вісім готелів довелося остаточно виключити з програми підготовки до чемпіонату. Зокрема, припинилися будь-які роботи на майже готовій другій черзі готельного комплексу «Централь». Офіційна версія від донецького міського голови Олександра Лук'янченка − власники збанкрутували, не розрахувавши власних сил. Неофіційна − родина колишнього народного депутата Анатолія Богатиренка (якій приписують контроль над «Централем») сподівалася на дещицю в «переробці» астрономічних траншів із держбюджету, нібито їй обіцяну, та не дочекалася.
Нещодавно корпорація «Менеджмент ассетс компані» (МАКО) Олександра Януковича презентувала в Донецьку проект забудови на базі готелю «Дружба». Спочатку після належної модернізації тут також планувалася затишна готельна п'ятиповерхівка під розселення вболівальників футбольного чемпіонату. Нібито з огляду саме на таку мету міська влада й сприяла МАКО в придбанні об'єкта. Зараз же фірма президентського сина, попри бурхливі протести мешканців довколишніх кварталів, знесла дощенту стару споруду, заявивши про бажання звести натомість висотний офісно-житловий VIP-комплекс. До того ж із терміном запуску в експлуатацію щонайменше через рік після закінчення футбольних баталій.
Уже тепер зрозуміло, що готельних номерів у Донецьку на початок змагань критично бракуватиме. Тож гостей планується розміщувати в сусідніх обласних центрах: Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові. Як фани добиратимуться на матчі за кількасот кілометрів, чиновники з міськвиконкому не уточнюють.
До послуг закордонних уболівальників донецька влада також вирішила запропонувати... заміський кемпінг. Схоже, в Донецьку остаточно утвердилися в думці, що фанати і комфорт − речі несумісні. Секретар донецької міськради Микола Левченки, відомий своїми ексцентричними закидами, навіть запропонував улаштувати табір просто неба на кшталт військового з підйомом по трубі, загальним ранковим шикуванням та ледь не обов'язковою фіззарядкою. Утім, старші товариші делікатно відмовили соратника по Партії регіонів від втілення в життя ідеї, з цього приводу навіть жартували, що від казармених порядків Левченка фани розбіжаться ночувати до донецьких путан.
ГРОШІ ПУСКАЮТЬ У НЕБО
Ще одна проблема, яку Донецьк мусить вирішити за якихось півроку до старту футбольного чемпіонату, − транспорт. Ключовий об'єкт у цій галузі − новий аеровокзал − споруджується надшвидкими темпами. Щоправда, не менш фантастично зростає й вартість новобудови: лише цього року Кабінет Міністрів кілька разів підкидав на її зведення грошей, збільшивши таким чином загальний кошторис транспортного комплексу з початкових 1,19 млрд грн до 6,15 млрд грн бюджетних коштів. Можна реєструвати своєрідний рекорд, бо це майже вдвічі перевищує офіційну вартість головного донецького об'єкта Євро-2012 − стадіону «Донбас Арена», який Рінат Ахметов будував за свої кревні.
Згідно з вимогами УЄФА майбутній пасажирський термінал має пропускати під час Євро-2012 понад 3 тис. пасажирів на годину. Як використовуватимуть такі потужності після короткочасного футбольного турніру, охочих прогнозувати катма. Тим більше що нардепи та високоповажні чиновники, які сьогодні становлять левову частку буденних пасажирів донецького аеропорту, мають намір користуватися в майбутньому окремим VIP-терміналом (ще 307 млн грн).
Шалені інвестиції, які вкидають нині в аерокомплекс та інші футбольні об'єкти Донецька, практично безроздільно освоює будівельна корпорація «Альт-ком», яку незалежні експерти вперто пов'язують із віце-прем'єром з питань підготовки до Євро-2012 Борисом Колесніковим. Лише поточного року, за даними відкритих джерел, ця корпорація отримала від держави підряди на 2,94 млрд грн.
За словами міського голови Олександра Лук'янченка, на розвиток інфраструктури (не рахуючи аеропорту) Донецька до чемпіонату міськвиконком уже витратив 482 млн грн бюджетних коштів, найближчим часом очікується ще понад 2 млрд грн. Найекзотичніші придбання − п'ять мобільних туалетів за 3,9 млн грн; танки часів Другої світової війни, щоб прикрасити музейний майданчик поруч із «Донбас Ареною», але левова частка грошей має бути витрачена таки на дороги.
На сьогодні в місті якісними можна вважати хіба що кілька головних проспектів. Дорожнє покриття решти нагадує військову смугу перешкод. Дивуватися немає чому, бо зусилля міської влади (та відповідні кошти з місцевого бюджету) багато років поспіль концентрувалися на спорудженні магістралі, яка має зняти транспортне навантаження навколо приватного стадіону Ріната Ахметова. Восени їй навіть присвоїли найменування вулиці імені 75-річчя футбольного клубу «Шахтар», хоча парадокс: будинків за такою адресою не існує, адже швидкісну магістраль прорізали через зелену зону відпочинку, понівечивши заплаву річки Кальміус, на чому всюдисущий «Альтком» не забарився «підняти» 250 млн грн. Другу чергу дорожніх робіт, що повинні бути завершені безпосередньо до Євро-2012, Управління капітального будівництва Донецької міськради оцінило в 279,79 млн грн. Ще півмільярда ось-ось було надано Кабміном на завершення спорудження об'їзної дороги навколо міста. Спробуйте вгадати, яка компанія виступатиме генпідрядником...
КОМЕНТАР
Микола Воробйов, громадська кампанія «Євро-патруль»:
Хоча програму-мінімум під Євро ми таки отримаємо − стадіони, більш-менш якісні дороги та аеропорти будуть готові, та постає величезна проблема з кадрами. Тобто залишається під питанням, хто ж усі ці об'єкти якісно, за європейськими стандартами, обслуговуватиме. Приміром, нещодавно наші волонтери провели експеримент: приїхали на київський вокзал під виглядом іноземців, яким потрібно потрапити до Львова. Скажу одне: якби вони справді були нетутешніми, то до пункту призначенця не дісталися б. Жодної таблички англійською, жодної людини, яка б цією англійською нормально володіла. Це тільки маленький приклад, який приховує загрозливу ситуацію з комунікацією по всій країні.
+++
ГАЛИЦЬКІ СЕКРЕТИ
Роман Шостак
Український тиждень
28.10 − 03.11.11
Освоєння мільярдів, виділених на підготовку Львова до чемпіонату, окутане ореолом таємничості
На спорудження об'єктів Євро-2012 на Львівщині витратять 13,1 млрд грн, із яких 8,6 млрд грн пообіцяла надати держава, решту мають доплатити місцева влада і приватні інвестори. За 20 днів до відкриття нового стадіону у Львові, запланованого на 29 жовтня, депутати обласної ради захотіли довідатися, як використовують бюджетні кошти їхні розпорядники. Облрада звернулася до керівництва державного підприємства «Дирекція з будівництва Об'єктів ДО ЄВРО 2012 у м. Львові» (ДП «Західінфрапроект»), замовника об'єктів від імені держави, з проханням виступити з такою інформацією на сесії. Через тиждень роздумів вона отримала письмову відповідь, яку можна заносити до світової класики бюрократичної творчості.
НАКАЗАНО ЗАМОВЧУВАТИ
Згідно з наказом Укрєвроінфрапроекту (перейменоване Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу), виданим цьогоріч через три місяці після набрання чинності Законом України «Про доступ до публічної інформації», засекречено, зокрема, «хід розгляду судових справ, пов'язаних з орендою, приватизацією державного майна у разі, коли позивачем або відповідачем у судовій справі виступає Укрєвроінфрапроект до оголошення рішень суду».
Такий потайний стиль спорудження об'єктів Євро-2012 у Львові запанував відтоді, як головним виконавцем, за рішенням Кабміну та Укрєвроінфра-проекту, стала фінансово-промислова група «Альтком» із Донецького регіону. Задля пришвидшення темпів робіт їй дозволили обходитися без тендерів для вибору субпідрядчиків і продавців матеріалів та обладнання. Згори донизу запрацювала монопольна вертикаль. У підсумку замість обіцяних Львівщині десятків тисяч робочих місць, створюваних для зведення об'єктів Євро-2012, область отримала їх трохи більше ніж 500. Причому, за словами голови бюджетної комісії Львівської облради Ярослава Качмарика, цих працівників «Альтком» винаймає на пташиних правах − за трудовими угодами двомісячної тривалості.
У кулуарах циркулює версія, що нині за службовими мотивами заборонено розголошувати не тільки вже згадуваний «хід розгляду судових справ», а й факти порушення кримінальних справ та їх передачі в суд. Експерти, що прагнуть здійснювати громадський контроль за Євро-2012, здивовані тим, що про фінансові махінації під час підготовки до чемпіонату раптом і водночас припинили публічно говорити всі правоохоронні органи. Так, ще рік тому КРУ виявило на Львівщині таких оборудок на суму понад 1 млрд грн. Майже всі вони пов'язані з процедурами закупівель державним коштом. За цими фактами було порушено сім кримінальних справ. їхня доля невідома. Так само як і вердикт суду за поданням обласної прокуратури про визнання недійсним договору, на виконання якого із держбюджету іноземній компанії сплачено 15,1 млн грн, хоча фактична вартість проведених робіт становила тільки 180 тис. грн.
ЗНИКЛІ СПРАВИ
Тиждень опитав працівників прес-служб правоохоронних органів Львівщини, промоніторив офіційні веб-ресурси їхніх центральних відомств і переконався в тому, що відомості про кримінальні справи справді зникли. А ті, що, за натяками посадовців, формально ще тліють у папках, припадають пилом. Мовчання на цю тему промовляє більше, ніж факти. Адже у Львівській області загалом не шість основних об'єктів, як зазначено у відповіді ДП «Західінфрапроект» облраді, а понад 90, які було передбачено профінансувати, збудувати та реконструювати до Євро-2012. Кому нині достеменно відома доля всього списку? Того, хто був найбільш обізнаним у цих питаннях на обласному рівні, на превеликий жаль, вже немає серед живих. Хворе серце 57-річного начальника Головного управління з питань Євро-2012, містобудування та будівництва Львівської облдержадміністрації Степана Лукашика не витримало З травня 2011-го. За дев'ять місяців роботи на цій новій посаді.
Керівник лабораторії соціальних досліджень Центру підтримки приватних ініціатив Ігор Марков, який уже кілька років проводить дослідження й опитування щодо Євро-2012, прогнозує, що за підсумками підготовчих робіт у Львові буде порушено найбільше кримінальних справ. Але, вочевидь, станеться це не раніше ніж у липні наступного року, коли визначиться чемпіон Європи з футболу.
+++
ЗАКРИТЕ НЕБО
Анатолій Мажора
Український тиждень
28.10 − 03.11.11
Найбільша проблема Харкова − будівництво летовища, непрозорі тендери і корупція
Торік європейські функціонери радили харківським чиновникам залагодити конфлікт зі скандальною дорогою через парк Горького в Харкові, необхідність якої місцеві чиновники аргументували підготовкою до Євро-2012. Як писав Тиждень (№ 25-26/2010), виступи еко − і громадських активістів проти вирубки парку були жорстоко придушені, кілька людей дістали травми. Тепер у полі зору європейських функціонерів харківський аеропорт.
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ
До інтернету потрапив неофіційний переклад листа, підписаний операційним директором Європейського футбольного союзу Мартіном Каленом і директором Турніру УЄФА Євро-2012 в Україні Маркіяном Лубківським та адресований віце-прем'єр-міністрові України Борисові Колеснікову. В ньому йдеться, що УЄФА має сумніви щодо повної готовності злітно-посадкової смуги та повітряної вежі в аеропорту «Харків». «Ситуація, що склалася зі встановленням освітлювального обладнання на злітній смузі Міжнародного аеропорту «Харків», становить загрозу, тому що не виконуються терміни його постачання», − зазначено в документі. Харківський аеропорт будують бюджетним коштом та коштом Олександра Ярославського, власника футбольного клубу «Металіст» (він же фінансував реконструкцію однойменного стадіону). Будівництвом злітно-посадкової смуги та диспетчерської вежі займається тільки Міністерство інфраструктури України, яке очолює Колесніков.
А Борис Колесніков під час останнього робочого візиту до Харкова запевнив: в аеропорту є вся необхідна світлосигнальна техніка і вона буде встановлена в обумовлений строк. «Взагалі у світі є проблема лише з грошима. А з постачаннями... Якщо у вас є кошти, то вам поставлять», − сказав віце-прем'єр-міністр.
Натомість є лист французької корпорації NEXANS Group, яка, зокрема, виготовляє обладнання для злітно-посадкової смуги. її українське представництво влітку звернулося до Колеснікова по допомогу. В листі NEXANS Group згадує компанію «Енергосинтез», яка замовила нібито для харківського летовища дроти для системи освітлення, але згодом відмовилася співпрацювати з французами й анулювала замовлення. Навесні цього року Енергосинтез українські ЗМІ згадували в контексті скандалу з поставкою світлового обладнання для столичного аеропорту «Київ» у Жулянах. її нібито лобіював голова Державної авіаційної служби України Анатолій Колісник у тендерах для поставки світового обладнання в аеропорти столиці, Львова та Харкова.
ФІНАНСОВІ ДІРКИ
Занепокоєння європейських футбольних функціонерів, озвучене в листі Борисові Колеснікову, також стосувалося термінів здачі об'єктів Євро-2012 у Харкові. У 2010-2011-му українські чиновники казали, що будівельні роботи в аеропорту мають бути закінчені в жовтні цього року. Однак нещодавно компанія-забудовник внесла корективи до робочого графіка. За даними УЄФА, спорудження смуги завершать у січні 2012-го, а диспетчерської вежі − у квітні наступного року. Колесніков натомість пообіцяв увесь аеродромний комплекс відкрити вже наприкінці цього місяця. Високопосадовець воліє не згадувати про те, що державний бюджет на зведення смуги в Харкові недодав поточного року 268 млн грн, про що днями повідомили міські чиновники.
Утім, спорудження летовища не остання проблема Харкова на шляху до прийому матчів Євро-2012. Місто гостро відчуває брак готельних номерів. За словами Андрія Ставенка, керівника агенції з розміщення фанів Євро-2012, місту невистачає з тис. готельних місць економ-класу.
Не оминули Харків і суто корупційні скандали. Торік «відзначився» міський голова Геннадій Кернес, із легкої руки якого муніципалітет придбав під Євро-2012 для метрополітену лавки вартістю... 28 тис. грн кожна.
Чимало коштів закатують і в асфальт харківських доріг. Володимир Чумаков, директор Департаменту будівництва і дорожнього господарства Харківської міськради, у серпні бідкався, що держава не виділяє грошей на ремонт шляхів столиці Слобожанщини. Але пан Чумаков, вочевидь, лукавить. У 2011 році така собі фірма «Паркінг +» виграла в Харкові тендери на загальну суму 273,1З млн грн, з якої майже 95,09 млн − на будівництво та ремонт доріг. Донедавна директором і співвласником цього тендерного «чемпіона» був той самий Володимир Чумаков.