Жага гри Олійника та Девича
У вівторок, 25 травня збірна України проведе перший із трьох запланованих контрольних матчів − проти Литви. Гравці харківського «Металіста» Олександр Горяїнов, Денис Олійник і Марко Девич мріють зіграти на рідному стадіоні. Для перших двох цей матч може стати дебютом у національній команді, тоді як Девич вже двічі зіграв за Україну − у товариських матчах проти Норвегії та Сербії. І Денис, і Марко забили по м‘ячу у спарингу з «Нафтовиком», те ж саме хотіли б вони здійснити і на стадіоні «Металіст».
Палець ще непокоїть
Наприкінці чемпіонату у матчі проти «Іллічівця» форвард харків‘ян зламав палець на лівій нозі, через що пропустив п‘ять завершальних ігор сезону. Тому тренування у збірній стали для Девича першими після відновлення. «Залишився лише маленький біль, однак він не заважає мені грати на максимумі зусиль. Після перших тренувань страх зник сам собою, і тепер ніщо не відволікає мене від боротьби за місце у складі синьо-жовтих», - зазначив футболіст.
Двоякий сезон
Денис Олійник зіграв у 29-ти іграх Прем‘єр-ліги-2009/2010, забивши при цьому 9 м‘ячів. Півзахисник розцінює клубний сезон двояко: «Була можливість забити більше, але не всі гольові шанси вдалося реалізувати. Нас дещо надломив провал у Лізі Європи: дуже хотіли увійти у груповий турнір, але несподівано поступилися австрійському «Штурму». Тому, попри черговий виграш «бронзи», не можу сказати, що сезон вдався». З іншого боку Олійник визнає, що постійне місце в «основі» клубу робить чемпіонат, що минув, одним із найуспішніших в його кар‘єрі. Зайвим доказом цього є виклик до національної команди.
Дух колективізму
Голи у ворота «Нафтовика» додали наснаги і впевненості обом харків‘янам. Вони знаходять місце для компліментів своїм партнерам, взаєморозуміння між якими посилюється з кожним тренуванням. «Мій гол у ворота охтирчан показав, що колективна гра збірної превалює над індивідуальними бажаннями, - каже Девич, - Жека Селезньов міг забити, але, оцінивши ситуацію, віддав пас на мене. Не буду кривити душею: я люблю забивати. Але те, що справді робить мене щасливим, - це виграш команди, яка при цьому показує гарну гру».
База − рідний дім
Олійник і Девич почувають себе на клубній базі як вдома. До того ж, Денис, котрий достатньо пограв за юнацькі та молодіжну команди, знайомий практично з усіма нинішніми збірниками. Тож на початку збору він був для гостей своєрідним гідом: «Для того, щоби ознайомитися з нашою базою треба зовсім трішечки часу: у нас усе компактно і зручно. Але у перші дні, коли хлопці про щось розпитували, я охоче показував». Марко Девич називає важливим моментом відсутність кланів у збірній. І, справді, пари гравців у більярд і настільний теніс постійно змінюються: то Девич грає у парі з Шевченком, то досвідчений капітан «рубається» у більярд з молодим Селезньовим.
На футбольному полі − лише за честь України
«Захищати кольори країни − велика честь і найвища планка, якої може досягти гравець, − наголошує український серб. Він не приховує, що рідними вважає і Україну, і Сербію, однак на полі двозначності не визнає: «У футболі я на сто відсотків викладаюся заради інтересів України, адже я більше не можу виступати за Сербію. Я готуюся з повною віддачею і хочу досягти великого успіху саме в синьо-жовтій футболці».
У клубах, і у збірній − на тих самих позиціях
Тренери збірної використовують футболістів на тих самих позиціях, що й у клубі. Скажімо, після травми Яковенка у спарингу проти «Нафтовика», Олійник вийшов на правий край уже на 2-й хвилині, хоч планувалося, що гратиме зліва, причому після перерви : «У «Металісті» я зміщуюся то ліворуч, то праворуч, постійно змінюючи фланги, тож готовий зіграти там, де буду більш корисним. Я уже півтора року у «Металісті», мені добре знайомі вимоги Мирона Богдановича і те, який футбол він хоче бачити: грати у пас, не підіймати м‘яч, всім повертатися в оборону. Фактично ці принципи сповідують всі провідні команди планети»
Особлива подія
Для трьох харків‘ян вихід на поле «Металіста» − подія особлива, адже місцеві уболівальники − одні з найбільш організованих і відданих в Україні. «Мені би дуже хотілося дебютувати саме на рідному стадіоні, - зізнається Олійник, − Не сумніваюся у тому, що підтримка буде колосальною». «Не хочу вдавати із себе скромнягу, - підтримує одноклубника Девич, − Звісно, хочеться провести на полі якомога більше часу. Але у збірній − дуже висока кваліфікація гравців, тому тренеру буде непросто визначити стартовий склад. Можу сказати одне: скільки б часу наставник не відвів мені полі − 90 хвилин чи одну, він може розраховувати на максимальну віддачу».
Яковенко і Ощипко з Литвою не зіграють
Два футболісти збірної тренуються за індивідуальною програмою і не зможуть взяти участь у грі через ушкодження. На одному із тренувань спазм м‘яза стегна не дозволив продовжувати заняття з усіма захиснику Ігорю Ощипку. Очікується, що львів‘янин повернеться до загальної групи 27 травня. Раніше, 21-го числа, у спарингу проти «Нафтовика», травмував задню поверхню стегна Олександр Яковенко.