Резонанс
Відкритий лист ФК «Закарпаття» Президенту Федерації футболу України п. Суркісу Г.М.
Zakarpattja.uz.ua
25.10.09
Шановний Григорію Михайловичу!
Користуючись нагодою, дозвольте засвідчити Вам повагу.
Аж ніяк не на статус аутсайдера перед стартом нового футбольного чемпіонату розраховувало ужгородське «Закарпаття». Команда на чолі із головним тренером Ігорем Гамулою та увесь колектив клубу безперестанно працює з намаганням вивести крайовий закарпатський футбол на новий, вищий щабель розвитку. І ми не боїмося труднощів, оскільки розуміємо, що кожна системна робота вимагає чимало прикладених зусиль. Однак наразі наші намагання демонструвати достойний результат у сезоні 2009/2010 в прем’єр-лізі гальмуються упередженим суддівством. Оперуємо трьома фактами недієвого (?!) арбітражу у поєдинках за участю ФК «Закарпаття», яке врешті залишило клуб не тільки без залікових очок, переможного поступу у Кубку України, а й нанесло удар по іміджу колективу в уболівальницьких колах.
Так, перша помилка рефері була зафіксована 17 липня у 1 турі чемпіонату України «Прем’єр-ліга» «Іллічівець» — «Закарпаття». Тоді головний суддя Ігор Покидько, перебуваючи за кілька метрів від епіцентру подій (додамо, що геть близько знаходився і лайнсмен), не зафіксував гру рукою у своєму штрафному майданчику маріупольцем Ігорем Чучманом (епізод відбувся на доданих до основного часу другого тайму хвилинах). Пенальті, як кажуть, лотерея, однак нам зіграти в цю «гру» змоги не дали. Тож матч закінчився із невтішними 1:0 на табло.
Мабуть, надовго закарпатські шанувальники футболу запам’ятають арбітраж Михайла Родіоненка у поєдинку 1/16 фіналу Кубка України «Закарпаття» — «Дніпро». 15 серпня 2009 року було поставлено під сумнів професіоналізм, незалежність та, власне, здорове відношення до роботи української футбольної Феміди. Спочатку «пан» Родіоненко показує на пенальті у ворота господарів в епізоді, коли футболіст-ужгородець зіграв за правилами (так було відкрито рахунок). А потім суддівська бригада на чолі із всевидячим оком Михайла Родіоненка не бачить фолу у карній зоні дніпрян (правдивість обидвох фактів доведено на відоплівках). Наскільки ж потрібно неповажати увесь багатий футбольними традиціями закарпатський край, аби настільки ганебно «злити» гру супернику! І зрозуміло, що про ніяке потрапляння нашої команди у наступний раунд мовити йти не могло.
Безперечно, помилки рефері трапляються навіть на найпрестижніших турнірах планети. І нічого не вдієш проти природного закону — людині властиво помилятися. Та аж ніяк ця теза не підійде до ситуацію, у якій опинився ФК «Закарпаття». Ба, в упередженості (а чи є підстави говорити інакше?) певних зацікавлених осіб із суддівського корпусу до команди з міста над Ужем проявляється дивна системність. Ось і в останньому календарному матчі 10 туру «Чорноморець» — «Закарпаття» довелось побачити шокуючи обличчя українського арбітражу. Ці події ще зовсім свіжі у пам’яті, тож пригадаймо штрафний удар Павла Ребенка на 24 хвилині. Пролетівши над карним майданчиком м’яч залетів у кут воріт гостей. У цей момент один з нападників одеситів перебував в офсайді (нехай сфери не торкався, проте став першочерговою причиною, яка завадила голкіперу відбити насправді не такий і майстерний постріл). Власне, це зафіксував лайнсмен Андрій Валенко, помахом прапорця зафіксувавши порушення правил. Факт: до рефері на лінії Андрія Валенка враз підбігає головний суддя Андрій Шандор, півхвилинна розмова переконує Валенка відмовитись від свого рішення й довіритися Шандору, який навіть теоретично не міг вгледіти офсайд в епізоді, оскільки перебував задалеко від епіцентру подій, плюс скупчення футболістів в карній зоні аж ніяк не дали б змоги ПРАВИЛЬНО та КВАЛІФІКОВАНО розібратися у складній ігровій ситуації. А лайнсмен для того і потрібний, аби допомагати рефері у полі й фіксувати усі порушення правил. Та в Одесі, схоже, свої правила і свої циніки, яким плювати на людську мораль, честь, гідність та репутацію не лише свого іміджу, а й усього суддівського корпусу. Залишилось тільки з’ясувати за чиїм проханням суддя (?) Шандор переконував суддю (?) Валенка змінити своє рішення.
До слова, ідентичний епізод 10 туру у поєдинку «Іллічівець» — «Металіст» мав інше закінчення: гол харків’ян було відмінено.
Ми далеко не той клуб, для якого байдужі почуття рідного фанатського тилу. І ФК «Закарпаття» дуже прикро констатувати: ми підводимо очікування своїх уболівальників. Та в той же час додамо — не можемо боротися із нечесною системою, не настільки зміцнілими виглядають наші позиції, аби протистояти нахабам Покидькам, Родіоненкам, Шандорам, Валенкам, їхнім помічникам, замовникам та шефам. Однак терпіти не інакше як знущання над власною гідністю не маємо сил і, найголовніше, не бачимо сенсу. Тож шановний Григорію Михайловичу! Просимо Вас, керівника Федерації футболу України, одного із найповажніших футбольних очільників Старого світу, уважно розглянути наше звернення, приділити увагу епізодам свавілля, яке коїться у нашій внутрішній першості з боку суддів, відслідкувати вище вказані перепитії за участю ФК «Закарпаття» та дати належну оцінку цим фактам. Ми не вимагаємо особливого ставлення до нас, просимо не «вбивати» нові, амбітні починання ужгородського футбольного колективу.
ПІДПИСИ:
Эвген ДОРОШЕНКО, президент ФК «Закарпаття».
Олег МУКОМЕЛ, І-й віце-президент ФК «Закарпаття».
Іван ШІЦ, генеральний директор ФК «Закарпаття».
Ігор ГАМУЛА, головний тренер ФК «Закарпаття».
Валентин ПЛАТОНОВ, капітан ФК «Закарпаття.
+++
Цвях у суддівську домовину забивають...судді?
Zakarpattja.uz.ua
23.10.09
«Безглуздя таки має право жити!» — схоже саме із таким девізом проводила своє сьогоднішнє засідання експертна комісія Федерації футболу України. ЇЇ вердикт повинен був дати оцінку дій суддівської бригади на чолі з Андрієм Шандором у матчі 10-го туру «Чорноморець» — «Закарпаття». І яким було здивування футбольних фахівців, коли очільники постановили — дії арбітрів під час першого гола у ворота ужгородців виявилися правильними! Пригадаймо, у момент удару господарiв зі штрафного, на 24 хвилині зустрічі, нападник одеситів перебував у офсайді, що, власне, і зафіксував боковий рефері Андрій Валенко. Однак потім під тиском головного судді той змінив рішення.
Ужгородське «Закарпаття», мабуть, увійде у футбольну історію як команда, яка постраждала від одного із найдивніших рішень бригади арбітрів. Інакше як хамським безпрєделом це і не назвеш — рефері вмовляє лайнсмена опустити прапорець, який сигналізує про офсайд. Проте такий крок також можна «зрозуміти». Бо ж насправді усе було так: «Мій помічник Валенко засумнівався у правильності трактування епізоду, тому я взяв відповідальність на себе і відмінив офсайд,» — практично дослівно передає слова головного рефері поєдинку Андрія Шандора віце-президент ФК «Закарпаття» Олег Мукомел. «Відразу після закінчення матчу в Одесі я попросив Шандора пояснити свою позицію, натомість отримав ось таку промовисту відповідь, — додає Олег Вікторович,— До слова, ідентичний епізод 10 туру у поєдинку «Іллічівець» — «Металіст» мав інше закінчення: гол харків’ян було відмінено».
Дивнослів’я, певно, і справді забагато. Чи, точніше, награно-смішного сюжету. Бо ж уявіть на якому рівні перебуває арбітраж в Україні, коли навіть судді елітного дивізіону, знаходячись за кілька кроків від епіцентру подій, не можуть зафіксувати положення «поза грою», коли суддя за особистим БАЖАННЯМ трактує епізод. А відштовхуючись від цього ще більше дивує сьогоднішнє рішення експертної комісії ФФУ. Залишилось тільки з‘ясувати чому керований паном Костянтином Віхровим комітет розглядав суперечливу ситуацію тільки з однієї камери (мова йде про ту, що знаходиться в центрі стадіону), натомість не були взяті до уваги бокові відеоплівки. Схоже чиновникам у краватках кар’єра наших «шанованих» рефері важливіша за честь усього суддівського корпусу країни. І вони геть плювали на почуття уболівальницького тилу ФК «Закарпаття». Щоправда, якраз в останньому нічого дивного і немає — про які моральні якості може йти мова в осіб, які нізвідки оновлюють та поповнюють свій автопарк, систематично подорожують усією сім’єю екзотичними країнами планети?!.
Скоріш за все ця історія, мимоволі небажаних вух, канула б у лету, суддівський «рекет» продовжувався і надалі, а пани Шандори і Валенки «косили» плоди своєї сумнівності у «правильності трактувань епізодів» (для прикладу приведемо матчі ужгородського клубу з Іллічівцем», коли головний рефері Покидько не побачив гру рукою у штрафній та кубковий поєдинок з «Дніпром», у якому суддя Родіоненко призначив «ліве» пенальті у ворота господарів і, навпаки, не вказав на точку у чистому одинандцятиметровому). Однак ФК «Закарпаття» не той клуб, який терпітиме настільки принизливе блюзнірство. Ми будемо найпершими хто віддасть свій голос за постанову про відокремлення суддівського корпусу від ФФУ, аби незалежні та об’єктивні експерти давали оцінку і вирішували правильність дій феміди. Бо ж насправді теперішня система своє віджила. А останнім цвяхом у домовині експертної комісії стало її сьогоднішнє рішення: у минулому судді (а тепер зацікавлені особи?) не дали затаврувати «своїх». Браво! А вам, футбольна громадо, радимо навіть не сподіватися на успіхи наших рефері на міжнародній арені. На кшталт довіри обслуговувати найважливіші поєдинки найпрестижніших турнірів планети. Чому? Та просто лице прогнившої системи як ніде краще проглядається за рубежем.