Григорій Суркіс виступив перед парламентарями
Виступ президента Федерації футболу України Григорія Суркіса на парламентських слуханнях «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні»
Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань!
Я піднявся на високу трибуну Верховної Ради не для того, щоб агітувати вас за Євро-2012. Це вже пройдений етап. Адже протягом останніх двох років унікальний гуманітарний проект упевнено завоював лідерські позиції серед пріоритетів громадської думки. Він став, по суті, новою візитною карткою нашої держави. А для значної частини патріотично налаштованого населення країни, без перебільшення − національною ідеєю.
Тому я буду говорити про Євро-2012 як про невід’ємну складову буття всього українського суспільства. Воно усвідомило винятковість історичного моменту і готується скористатися ним для масштабної трансформації свого нинішнього соціально-економічного стану. Переважна більшість людей вже сприймає підготовку до чемпіонату як реальні кроки до сучаснішої та досконалішої європейської моделі якості життя. Зробити її доступною для кожної української сім’ї якраз і покликаний авторитетний футбольний турнір.
Немає нічого дивного у тому, що соціальний зміст улюбленої гри мільйонів так гармонійно вписався у стратегічні плани політичної еліти. Це, здавалося б, феноменальне явище лише зайвий раз підтверджує універсальність футбольного проекту, який виявився найефективнішим провідником широкого спектру євроінтеграційних ідей, доволі популярних серед пересічних українців. Тому ставлення з боку держави до Євро-2012 має бути особливо виваженим і підкреслено дбайливим.
Президент та Прем’єр-міністр України, користуючись власною шкалою цінностей, вже задекларували публічно свою позицію щодо почесного місця, яке вони відводять третій за значенням спортивній події у світі. Я сподіваюсь, що український парламент вустами лідерів усіх провідних політичних сил, як і два роки тому, сьогодні знову підтвердить солідарну підтримку проекту Євро-2012. Це має знайти своє реальне відображення, насамперед, у невідкладному та відповідальному голосуванні за принципові для підготовки турніру законопроекти.
Окрім цього саме Верховна Рада мусить стати для Євро-2012 надійною гаванню стабільного політичного мікроклімату, яку обминатимуть руйнівні шторми конфліктів між різними гілками влади. Адже барометр УЄФА дуже чутливо реагує на будь-які примхи української політичної погоди. До речі, так само як і потужні індикатори світових ЗМІ, які, на жаль, регулярно продукують невтішні та образливі для нас провокаційні гіпотези. Несправедливість цих мінорних прогнозів особливо контрастує зі щирими сподіваннями переважної більшості населення в усіх регіонах країни. Наші люди не мають сумніву у тому, що їхня держава як господарка турніру попри всі труднощі вчасно впорається зі своїми амбітними зобов’язаннями.
Гарантій цьому додає також високий рівень патріотизму та ентузіазму мільйонів жителів потенційно приймаючих Євро-2012 територій. Вони дедалі впевненіше беруть під пильне око народного контролю стан справ на ключових будівельних об’єктах. Незаперечною ознакою наявності в Україні повноцінного громадянського суспільства можна вважати і той факт, що неурядова громадська організація, якою є Федерація футболу, взагалі спромоглася спочатку завоювати для країни право на фінальний турнір, а потім і мобілізувати велетенську державну управлінську машину на реалізацію цього загальнонаціонального гуманітарного проекту.
Таким чином в Україні створені об’єктивні передумови, а також задіяні всі визначальні чинники для успішної підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. На теперішньому етапі цього процесу вкрай важливо продемонструвати УЄФА адекватний рівень партнерського взаєморозуміння і кваліфікованого реагування на актуальні виклики. Адже наступний період ділових стосунків, котрий розпочнеться вже у травні, відразу після остаточного визначення переліку приймаючих міст, вимагатиме від української сторони ще більш поглибленої інтеграції у єдині централізовані механізми управління турніром.
За таких умов особливого значення набуває принцип корпоративної відповідальності та командної дисципліни. Не в останню чергу це стосуватиметься будь-якого публічного згадування бренду Євро-2012. Адже УЄФА дуже прискіпливо ставиться до форми та змісту промоційної діяльності відносно турніру. У цьому зв’язку перед Федерацією футболу та Верховною Радою постає спільне завдання − напрацювати взаємоприйнятні та найбільш ефективні механізми скоординованої реалізації потужного представницького та пропагандистського потенціалу вітчизняного депутатського корпусу.
Я переконаний, що саме народні обранці у рамках своїх законних повноважень на теренах держави та за її межами могли б гідно і плідно виконувати місію громадських адвокатів, кваліфікованих агітаторів проекту Євро-2012. Регулярна присутність на велелюдних політичних, економічних, спортивних, мистецьких та інших світових форумах, щоденна робота у багатьох міжнародних організаціях дозволяють парламентарям безперешкодно розповсюджувати правдиву та вигідну для України інформацію про перебіг підготовки до чемпіонату Європи. Можливо, доцільно було б навіть запровадити почесне звання - «український посол турніру», яким уповноважити авторитетних політиків на таку відповідальну та суспільно корисну діяльність.
Не важко помітити, що ключові фігури українського парламенту є частими гостями провідних телеканалів країни. У той же час ми не бачимо в національному ефірі системного підходу до висвітлення теми Євро-2012. Вона з’являється хіба що уривками у сюжетах новин і не відображає повної картини підготовки до турніру. Очевидно, телевізійники досі не розібралися, з якого боку краще підібратися до цього багатогранного масиву інформації. Тому й не можуть скористатися належним чином усіма перевагами статусу своїх титулованих співрозмовників.
Зважаючи на це, було б цілком логічно спрямувати депутатську ініціативу на співавторське корегування редакційної політики телевізійних мовників. Це можна зробити легко і безконфліктно шляхом наповнення змісту численних ток-шоу за участю парламентарів різноманітними аспектами актуальної проблематики Євро-2012. Такий свідомий патріотичний крок сприяв би не лише підвищенню авторитету Верховної Ради в очах виборців, але й був би правильно оцінений УЄФА, котрий, у першу чергу, опікується створенням навколо турніру виключно позитивного та привабливого інформаційного середовища. І у цьому зв’язку дуже серйозно переймається відсутністю порозуміння серед суб’єктів українського політикуму.
Питання політичної стабільності в державі, яка є приймаючою стороною, віднесене нашими європейськими партнерами до списку стратегічно важливих. Тому я глибоко переконаний, що будь-які аспекти процесу підготовки до турніру повинні бути деполітизованими і недоторканими у стінах законодавчого органу. А також не ставати заручниками жодних кон’юнктурних рішень, у тому числі і кадрових. Вилучивши цю тему із зони політичного протистояння взагалі, Верховна Рада продемонструє високий рівень патріотизму, колективної мудрості, прагматизму і толерантності, зрозумілі для вітчизняної та міжнародної громадської думки. Я не уявляю собі таких принципів політичної доцільності, якими не можна було б поступитися заради інтересів свого народу, котрі уособлені у загальнонаціональному гуманітарному проекті Євро-2012.
У той же час, керуючись управлінською логікою підготовки до турніру, неважко дійти висновку про нагальність появи у порядку денному іншої за змістом доцільності. А саме − утворення під куполом парламенту постійно діючої спеціальної депутатської комісії на зразок Міжвідомчої робочої групи «швидкого реагування» при Оргкомітеті, яку очолює віце-прем’єр-міністр Іван Васюник. Ефективність скоординованої роботи центральних органів виконавчої влади спільно з оперативним законодавчим штабом незрівнянно зросла б, а її наслідки відразу позитивно позначилися б на контрольних оцінках нашої діяльності з боку УЄФА.
Адже, виконуючи свої зобов’язання у рамках проекту Євро-2012, Україна дедалі частіше поставатиме перед необхідністю негайного внесення змін та доповнень у діюче законодавство і застосування нових норм на практиці буквально «з коліс». Таким чином − законодавча та виконавча гілки влади приречені вже сьогодні на пошуки таких форматів співробітництва, які б забезпечували кінцевий результат у більш гнучкому режимі взаємодії з УЄФА.
До речі, запровадження такої схеми роботи солідаризує реакцію української влади у протидії світовій фінансовій кризі, в умовах якої проект Євро-2012 стає реальним механізмом колективного порятунку. Я не можу зараз достеменно підрахувати, скільки гарантованих робочих місць з’являться у пропозиціях соціальних служб зайнятості. Проте, аналізуючи досвід проведення попередніх чемпіонатів Європи, авторитетні світові експерти вказують, що у країнах-господарках європейських турнірів, особливо в період активної підготовки, проблема безробіття втрачала свою актуальність.
Стратегічна місія Євро-2012 полягає також у здатності проекту вилікувати масові епідемії соціальної апатії та депресії, якими традиційно супроводжуються кризові явища в економіці. Це − потужна, життєдайна ін’єкція в імунну систему нації, яка стабілізує морально-психологічний стан суспільства, програмуючи його на позитив. Особливо важливим цей фактор є для молодіжного середовища, у якому, наразі, без втручання політтехнологій може статися ідейно стимульований вибух патріотизму. Уявіть собі, яка сила неформальної мотивації буде акумульована у такому виховному моменті, котрий суттєво вплине і на зміну життєвих пріоритетів підростаючого покоління.
Підсумовуючи виступ, я хочу поінформувати учасників парламентських слухань, що у квітні нашу країну з офіційним візитом вдруге відвідає президент УЄФА Мішель Платіні. Він планує зустрітися з керівництвом держави та іншими офіційними особами, причетними до підготовки турніру. Його особисті враження від поїздки − це своєрідний депозит, яким українська політична еліта дуже вигідно може скористатися вже у найближчій перспективі. Але за єдиної умови − якщо сьогодні, не зволікаючи, покладе на нього свій сукупний інтелектуальний капітал. Я закликаю вас зробити правильну, прагматичну інвестицію у майбутнє наших дітей, нашої з вами Вітчизни.
Дякую за увагу!