Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет − нейтральные оценки
Євро-2012 − перший крупномасштабний інвестиційний проект для страхового ринку та держави
Оксана Слюсаренко
Forinsurer.com
11.08.08
ЄВРО-2012 − цікавий для страхового ринку проект. У зв’язку з тим, що у нас на сьогоднішній день фактично завершений плановий процес підготовки ЄВРО-2012, а це значно велика робота, яку ми провели не тільки у рамках Кабінету міністрів, були залучені і громадські організації, і бізнесове коло. Сьогодні підготовлена державна цільова програма ЄВРО-2012, вже внесені до неї зміни, підготовлені 6 міських програм по тих містах, які приймають участь у ЄВРО-2012, а також підготовлено 24 регіональні програми.
Якщо подивитись на бюджет 2008, адже інтерес страхового ринку починається в першу чергу з грошей, то побачимо 16 основних розпорядників державних коштів, на які сьогодні пішли гроші з держбюджету. По балансу, в цілому приблизно $5 млрд. − міський і державний, приблизно $20 млрд. − це кошти інвесторів.
Я зупинюсь на моментах, які безпосередньо стосуються страхового ринку. У нас 16 розпорядників державних коштів і в цілому приблизно 30 програм, де є плани і проекти по ЄВРО-2012, але немає нажаль жодної програми, яка стосується страхування. Сьогодні, ключовим моментом є готовність і спроможність використати усі можливості, які нам надає ЄВРО-2012. Це означає наявність у законодавчому і нормативному плані у нашій країні, фінансових інструментів, які дають нам можливість залучити і відпрацювати ті $20 млрд., які ми маємо залучити до українського ринку. У цьому плані, спектр можливостей, який відкривається перед українським ринком − дуже великий. І кожне міністерство, яке має свої програми, може бути цікавим для страхового ринку. Наприклад, Міністерство юстиції підготувало «Програму підготовки волонтерів». Кожен зі страховиків скаже, як він може тут себе побачити. Нажаль, сьогодні у Держфінпослуг, не було ініціативи підготовки таких програм. Сьогодні така галузева програма існує у всіх міністерствах, у тому числі в деяких комітетах вже готується. Держфінпослуг повинна була мати цю програму на кінець 2007 року, в якій регулятор повинен був об’єднати всі інтереси державного регулювання і страхового ринку, і інтереси окремих кіл.
Тепер, я зупинюсь на моментах ЄВРО-2012, які сьогодні вже турбують не тільки Україну, але й європейську та міжнародну спільноту. Постає питання «Відберуть чи ні у нас ЄВРО-2012?» Ніколи у нас це не відберуть. Є приклади того, у якому стані були інші країни перед підготовкою до ЄВРО-2012? Десь схожа ситуація була у Португалії, тому, що інші країни мають більш розвинуту транспортну інфраструктуру. Якщо будемо порівнювати ситуацію Польща-Україна, то польська програма має приблизно такі ж показники, як і українська. Різниця полягає у тому, що гроші на будівництво транспортної інфраструктури вони отримують з Євросоюзу. У нас транспортна інфраструктура у межах всієї програми займає 48%, і фактично більшість цих коштів повинна бути залучена.
У нас дуже лімітований час для того, щоб прийняти ці інвестиції, а також дуже амбіційні плани щодо об’єму цих інвестицій. Мене цікавить при таких об’ємах інвестицій можливість страхового покриття.
Другий важливий момент − є певні тенденції, які відрізняють нашу країну від інших, і кожного місяця ми отримаємо 2-3 звіти, відповідно до яких ми приймаємо термінові рішення. У нас, на сьогоднішній день, досить активно працює Координаційна Рада, яку очолює Президент Украиїни, і всі рішення терміново викладаються в указах Президента.
Розглянемо прогрес, який ми сьогодні маємо. У чому він полягає? Закінчено плановий процес, ми маємо повну картину усіх програм. Майже закінчена підготовка мегаплану проведення ЄВРО-2012. До кінця 2008 року можна буде зробити моніторинг і розглянути усі питання, важливі для першого стартового року.
Є ще один цікавий момент − це вплив ЄВРО-2012 на макроекономічні показники. Можна навести приклад, на підтримку проведення ЕВРО-2008 Австрія отримала близько 1 млрд. євро прибутку, Португалія у 2004 − $1,8 млрд. прибутку. Міністерство економіки повинно зробити прогнозні розрахунки, скільки отримає казна державна, скільки отримає кожний підприємець та громадянин. Робити такі розрахунки необхідно, адже ми можемо побачити себе, комерційний та соціальний інтерес.
Однією з причин того, що ЄВРО-2012 все ж таки у нас відбудеться, є те, що ми не скриваємо своїх проблем і відверто розглядаємо їх із інвесторами. Важливими складовими, необхідними для того, щоб ЄВРО-2012 відбулось є:
* транспорт
* стадіони, спортивна інфраструктура
* розміщення
ЄВРО-2012 стоїть поза політичними дискусіями, це − національний пріоритет. Уряд розробляє закони, проекти, а також зміни до існуючих законопроектів, необхідних для того, щоб ЄВРО-2012 відбулось. Нажаль, в страховій сфері, у нормативно-законодавчому плані, така активність не відчувається.
Сьогодні Україна є привабливою для інвесторів. За останні три роки фактично у чотири рази збільшились об’єми іноземних прямих інвестицій, сьогодні загальна сума − $33 млрд.
Є оцінки експертів світового банку: загальна потреба в інвестиціях основного фонду − $100 млрд., $25 млрд. − це програма ЄВРО-2012, яка є першим інвестиційним проектом для страхового ринку та держави. Це дійсно великий об’єм інвестицій, який може бути значним і прибутковим.
+++
Черниговщина готовится к «Евро 2012»?
Gorod.cn.ua
11.08.08
Реконструкция стадиона в Добрянке, по словам президента ФК «Полесье» (Добрянка) Ивана Чауса продолжается и будет закончена к середине сентября.
Сооружение будет соответствовать требованиям по аттестации профессиональных команд и вмещать полторы тысячи пластиковых мест.
«По уровню развития инфраструктуры стадион ФК «Полесье» занимает второе место в нашей области после стадиона им. Ю. Гагарина, − считает Иван Чаус. − Всего же стадионов такого уровня на Черниговщине три, в том числе − стадион ФК «Едність» в Плисках».
+++
Одесский аэропорт ищет стратегического инвестора
Rbc.ua
11.08.08
Одесский аэропорт объявил конкурс на поиск стратегического инвестора, сообщает Управление информации Одесского горсовета.
Тендер проводится для привлечения инвестиций в размере не менее 250 млн долл. в развитие инфраструктуры, обеспечение современных требований авиаперевозок в связи с намечаемым участием Одессы в организации и проведении футбольного чемпионата ЕВРО-2012.
Одесский аэропорт по интенсивности движения воздушных судов занимает второе место по Украине, включен в систему международных транспортных коридоров “Север − Юг», “Европа − Азия». В 2007 г количество обслуженных этим коммунальным предприятием авиапассажиров возросло на 27,3% до 334,5 тыс., объем услуг − с 52 млн грн до 66,6 млн грн, рентабельность − с 16,3% до 23,5 %.
+++
Интернет − негативные оценки
Селюк: «Барселона» − одна, Аршавіних − багато»
Gpu.ua
01.08.08
Колишній віце-президент донецького «Металургу» дав «Газеті по-українськи» ексклюзивне інтерв'ю.
Дмитро Селюк, 44 роки, колишній віце-президент донецького «Металургу». Півтора роки тому він запросив до клубу голландського тренера Ко Адріансе та колишнього футболіста «Барселони» і «Манчестер Юнайтед» Йорді Кройффа. Селюк постійно мешкає у Барселоні, уболіває за однойменну команду і особисто спілкується з її президентом Жоаном Лапортою. Кореспондент «ГПУ» зателефонував екс-керманичу «Металурга» до Іспанії.
Ваш колишній клуб − донецький «Металург» у чотирьох стартових матчах чемпіонату України не втратив жодного очка. Здивовані?
− Ні. По-перше, суперники у клуби були несерйозні. По-друге, результати «Металурга» доводять, що в українському футболі результат роблять не гравці, а рефері. Є таке поняття як робота з суддями. Цим я і пояснюю результати «Металурга». Тому я і не працюю в клубі. Коли був, там арбітрам навіть додаткову чашку чаю безкоштовно не наливали. Тому мене і не кличуть в українські клуби. Та і сенс працювати в чемпіонаті, де гравці тільки по орендах і бігають? Я б ввів правило: у кожному клубі не більше двох орендованих футболістів. Добре хоч, що «Шахтар» і «Динамо» з суддями не працюють: упевнений, якби захотіли, арбітри були б для грандів «ручними». Але провідним клубам судді уже нецікаві.
Що не вийшло в «Металурзі» у Ко Адріансе?
− Тренер і досі вдячний мені за роботу в Донецьку − каже, що для нього корисно оцінити реалії українського футболу. Але не чекав, що тут так багато залежить від суддів. Коли «Металург» Адріансе в Києві проти «Динамо» судив грек Вассарас, ми показали свою гру. Матч закінчився 0:0, «Металург» мав перевагу, бо арбітр не вбивав команду. Але через суддівський безлад Адріансе змушений був піти. Хоча у ньому був зацікавлений сам власник «Металурга» Сергій Тарута.
Який бюджет був виділений для Адріансе?
− Розмови про 30 мільйонів доларів на рік для команди − дурниці. Сам Адріансе в Донецьку отримував вдвічі менше, ніж тренер «Шахтаря» Луческу ( за неофіційною інформацією Луческу має 266 тисяч євро на місяць. − «ГПУ»). Це приблизна зарплатня тренера провідних команд Греції.
Вас звинувачували у тому, що ви керували донецьким клубом з Барселони.
− Нехай. Я робив це ефективно. І яка різниця звідки? Не бачив потреби перебування в Україні. Пліткують, мовляв, до батьківщини мене в'їзд заборонили правоохоронці. Хто? Мені 44, виїхав з неіснуючої вже країни, коли навчався у восьмому класі. Які злочини в такому віці міг здійснити на території України?
Як вам вдалося прилаштувати у «Барселоні» колишнього гравця «Металурга» Яя Туре?
− Дуже просто − завдяки його кваліфікації. Івуарієць не сидить на лаві запасних, а грає. Президенту «Барселони» Лапорті я пропонував гравця ще у 2004-му, але тоді він відмовився. Про що і пожалкував, взявши опорника тільки торік.
Чому «Барселона» не купила Аршавіна?
− Я знаю Андрія з 1999 року. Він тоді приїжджав на турнір у один з європейських турнірів. Це єдиний росіянин, якого я запропонував Лапорті − взагалі з цією нацією не хочу мати справу. Лапорта давав 15 мільйонів євро, і коли «Газпром» (власник пітерського «Зеніта», нинішнього клубу Аршавіна. − «ГПУ») відмовив, президент іспанського суперклубу сказав: «Барселона одна − Аршавіних багато». І взяв Глєба. Білорус − професіонал, але не зовсім для «Барселони»: мало забиває. От у Аршавіна з цим порядок.
Хто з гравців українського чемпіонату міг грати в Іспанії?
− Фернандіньйо. Але не в «Барселоні» чи «Реалі». У команді середнього рівня.
Хто б з іспанського чемпіонату міг би приїхати до України?
− Той же Баптишта − бразильський форвард «Реалу». Іспанець з країни не поїде. А для бразильця головне − гроші. Якби в Україні запропонували б Баптишті 3-5 мільйонів євро на рік, той міг би приїхати (Баптишта на початку тижня перейшов до італійської «Роми, де отримуватиме 2, 5 млн. євро за рік. − «ГПУ»). Але взагалі у команді має бути не більше трьох бразильців. Тому «Барселона» і продала Рональдіньйо.
+++