«Бронзове» сузір’я 1994 року
Доля гравців тієї «бронзової» команди Володимира Киянченка, що у 1994-му виграла поки єдину для України медаль на юнацьких першостях континенту (U16/U17) склалася по-різному.Єдиний чемпіон
Фактично лише київський динамівець Володимир Гопкало так і не зіграв хоча б одного матчу у складі команди вищої ліги. А ось Геннадій Зубов не лише став чемпіоном України в складі «Шахтаря», а й пробився до національної збірної (29 матчів, 3 голи). Свого часу невисокий правий півзахисник був справжнім кумиром донецьких вболівальників. Нині він захищає кольори алчевської «Сталі».
Бельгійський слід
Великі надії подавав Олег Ящук, який з тернопільскої «Ниви» (тоді − міцного середняка елітного дивізіону) перебрався до провідного бельгійського клубу − «Андерлехта». Однак травми, що постійно переслідували форварда, так і не дозволили йому по-справжньому реалізувати свій потенціал. У нинішньому сезоні Олег виступає у скромному грецькому «Ерготелісі». Скуштував легіонерського хлібу в Бельгії й луганчанин Сергій Омелянович, який тривалий час виступав за «Шарлеруа», а нині перебуває в клубі третього дивізіону − «Льєж». Зоряний час інших підопічних Володимира Киянченка випав на виступи у вищій лізі.
Вищоліговий квартет
Незважаючи на те, що 30 років (а саме стільки зараз тодішнім тріумфаторам) − далеко не час завершувати кар’єру, на даний момент, окрім Зубова, у нашому елітному дивізіоні виступають лише Валентин Слюсар («Металіст»), Олег Остапенко («Кривбас») і Андрій Головко («Арсенал»). І лише харків’янин має постійну ігрову практику. За великим рахунком, покоління 1977 р., попри свою очевидну талановитість, не змогло залишити помітного сліду в дорослому футболі.
Трагічні долі
Можливо, найталановитішим із тієї плеяди був голкіпер Сергій Перхун. Дніпропетровець, який перейшов до московського ЦСКА й зайняв там стабільне місце в основному складі, дебютував у національній збірній. Однак жахливе зіткнення в матчі чемпіонату Росії з гравцем «Анжі» Будуновим призвело до черепно-мозкової травми, яка стала фатальною. 28 серпня 1999 року, за кілька днів свого 22-річчя, Сергій залишив цей світ. А буквально за десять днів Україну потрясла ще одна трагедія − в автокатастрофі загинув Омар Мішков, на той момент один із ключових гравців «Поліграфтехніки».
Склад збірної України-1994 (U-16)
Воротарі:
Сергій Перхун («Дніпро» Дніпропетровськ), Олег Остапенко (УОР, Дніпропетровськ).
Захисники:
Денис Колчин («Чорноморець» Одеса), Олег Федорук (РУОР, Київ), Дмитро Назаров (УОР, Сімферополь), Омар Мішков («Лазурне море», Одеса), Олексій Купцов (УОР, Дніпропетровськ).
Півзахисники:
Володимир Гопкало («Динамо», Київ), Геннадій Зубов (УОР, Луганськ), Сергій Згура («Чорноморець», Одеса), Сергій Омел’янович (УОР, Луганськ), Сергій Білоконь (УОР, Дніпропетровськ), Андрій Клименко (УОР, Львів).
Нападники:
Олег Ящук («Нива», Тернопіль), Валентин Слюсар («Динамо, Київ), Андрій Головко («Дніпро-75», Дніпропетровськ).